Видатна дочка України Леся Українка – символ нескореності та сили духу. Її образ актуальний і сьогодні, а в душі чи не в кожного українця рядки з вірша: «…Щоб не плакать, я сміялась».

Літературно-мистецька година «… Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!», приурочена 145-й річниці від Дня народження відомої української поетеси Лесі Українки пройшла у читальній залі Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій.

Викладач української літератури Клавдія Черниш, привітавши усіх присутніх, наголосила, що роль Лесі Українки в долі українського народу неоціненна.

У святково прибраній залі звучала поезія дочки Прометея: кожен вірш студенти групи 1-ОВ читали проникливо і натхненно, передаючи його настрій та ідейний зміст.

Вихід ведучого (студент групи 2-ОК-2 Сенько С). та читців супроводжувався улюбленими класичними творами Лесі Українки:  Бетховена, Шопена, Чайковського. Також прозвучали пісні на слова Лесі Українки та музику Е.Юцевича, П.Гайдамаки, Ю.Мейтуса. 

Справжньою окрасою, родзинкою свята стала майстерна акторська гра студентки групи 1-ОВ Осіпенко Діани.  Гості бачили перед собою Лесю: то радісну, то стражденну, то безмежно сильну духом і витривалу, бадьору, незважаючи на тяжкий фізичний біль.

Назавжди залишаться у серцях присутніх слова:
Твого слова співучого сила
Кличе нас до щасливих висот.
У піснях свій народ ти любила
І тебе не забуде народ.