Роковини аварії на Чорнобильській АЕС – це пам'ять про тих, кого вбив Чорнобиль, це преклоніння перед тими людьми, які живуть із чорнобильським болем у серці, і у чиїх душах завжди будуть лунати тривожні дзвони Чорнобиля.

З нагоди відзначення 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС у Вінницькому коледжі нашого університету вшанували пам’ять ліквідаторів найбільшої техногенної та екологічної катастрофи в історії людства.

«Вічний біль Чорнобиля» – під такою назвою у фойє коледжу відбулася година пам’яті, підготовлена викладачами природничо-технологічних дисциплін Людмилою та Оксаною Борачук.

Студенти, викладачі, співробітники коледжу, які були присутні на заході, повернулися думками у ту трагічну квітневу ніч. Перед присутніми розгорнулася панорама аварії, подвигу героїв-пожежників, евакуації населення із зараженої зони. Всі з невимовною тугою і свічками в руках згадували мужніх героїв, які виявили жертовність, вступивши в нерівну боротьбу з атомною стихією.

У пам’яті десятків тисяч людей, котрим судилося приборкувати атомну стихію, той страшний день назавжди залишиться незагоєною раною. Серед них був і викладач інженерної графіки, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії Сергій Осьмірко. Випускник теплотехнічного відділення, тоді ще політехнічного технікуму, з 1986 по 1988 роки служив у складі підрозділу з охорони та забезпечення громадського порядку в 10-км зоні відчуження ЧАЕС і виконував обов’язки старшого хіміка-дозиметриста радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.

Із завмиранням у серці присутні слухали спогади про ті тривожні дні і почули слова вдячності, адже найкращою подякою є пам’ять. Щорічно Сергій Миколайович зі своїми вихованцями покладає квіти до пам'ятника ліквідаторам-чорнобильцям і жертвам радіаційних катастроф.

Хвилиною мовчання вшанували мужніх ліквідаторів і всіх, кого, на жаль, уже немає поряд, але спогади про їх героїчний вчинок завжди будуть у наших серцях.

Хвилею емоцій заполонило душі присутніх «Танго пам’яті» у виконанні учасників ансамблю народного танцю «Юність» і проникливе виконання музичної композиції «Крик Чорнобиля», керівником гурту патріотичної пісні «Єдність» Андрієм Чернишовим.

Атмосфера, що була сповнена почуттям поваги, гордості та жалю не залишила байдужим нікого.

Молоде покоління має осмислити масштаби страшної аварії через долі тисяч постраждалих людей та усвідомити свою відповідальність перед Батьківщиною. Приємно, що участь у таких заходах бере підростаюче покоління – майбутнє нашої держави, а це свідчить про те, що біль Чорнобильської трагедії їм небайдужий.

Дай Бог, щоб сьогоднішня молодь і наступні покоління дізнавались про все це тільки зі спогадів, літератури та інших джерел інформації. І нехай атом буде тільки мирним – на благо людства!