Події понад 30-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Чорнобильська катастрофа є болем і проблемою усієї громадськості. 14 грудня 1986 року – це не тільки закриття саркофага на Чорнобильській АЕС, але і подолання найбільшої техногенної катастрофи.

Саме тоді, коли така грізна сила, як ядерна енергія, вийшла з-під контролю та несподівано розірвала нічну темряву велетенським полум’ям, молодий юнак Сергій Осьмірко  стійко та відважно виконував обов’язки старшого хіміка-дозиметриста радіаційної розвідки та дозиметричного контролю.

А зараз, через роки, викладач інженерної графіки Вінницького коледжу НУХТ Сергій Миколайович Осьмірко готується до Дня ліквідатора аварії на ЧАЕС з сумом та  хвилюванням. Ділиться своїми тривожними спогадами з молодим, підростаючим  поколінням адже Чорнобиль не має минулого часу…

 Щоб  віддати шану ліквідаторам та згадати трагічні події  Сергій Миколайович зі студентами  групи 1-АМ-1 поклали квіти до пам’ятника жертвам катастрофи та  вшанували хвилиною мовчання загиблих ліквідаторів і постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Висловлюємо щирі слова подяки усім ліквідаторам  за мужність і героїзм!